Віктор Єленський

Антицерковна кар’єра Віктора Єленського розпочалася у 1982 році. Після закінчення Київського національного університету Єленський працював інспектором Ради у справах релігій при Кабінеті Міністрів СРСР.

У цей період з’являються наукові праці Єленського, в яких він виправдовує злочини радянського режиму проти релігійних організацій, називаючи брехнею та фальсифікаціями твердження «антирадянщиків» про гоніння та насильницьке викорінення віри в СРСР.

Єленський схвально оцінює політику В. Леніна та розпалює ненависть до релігійних лідерів. Зокрема, це простежується в науковій роботі «Юдейський клерикалізм і сіонізм» (1988 р.).

Після розпаду СРСР Єленський проходив стажування в Колумбійському університеті, а згодом, повернувшись до України, працював на «Радіо Свобода».

Повернення Єленського до активної антицерковної політики відбулося після його участі в Євромайдані та позачергових парламентських виборів 2014 року. Колишній радянський спеціаліст став народним депутатом від партії «Народний фронт».

🔴 Перебуваючи на посаді народного депутата, Єленський  заклав фундамент майбутніх державних репресій проти УПЦ.

Він часто публічно розпалював ненависть до віруючих і духовенства УПЦ, заперечував злочини проти Церкви та став співавтором низки антицерковних законопроєктів.

Наступним етапом антицерковної діяльності Єленського стало його призначення на посаду голови ДЕСС. На цій посаді чиновник розгорнув безпрецедентну кампанію переслідування Церкви та приховування злочинів, вчинених проти УПЦ.

🔴 Навесні 2017 року Єленський став співавтором двох законопроєктів — №4128 та №4511.

Згідно із законопроєктом №4128 будь-яка стороння особа може вважати себе членом певної парафії та голосувати за її перехід до іншої юрисдикції.

За такою схемою відбулися десятки захоплень храмів УПЦ. Унаслідок запровадження цієї норми «відбувається підміна понять, коли територіальну громаду ототожнюють із релігійною громадою».

Законопроєкт №4511 спрямований на дискредитацію УПЦ та передбачає норми прямого втручання в діяльність релігійних організацій. Законодавці під загрозою заборони вимагали укладення договорів із державою та погодження з державними чиновниками призначення єпископів і священників.

Будучи заступником голови Комітету Верховної Ради з питань культури і духовності, Єленський лобіював антицерковний законопроєкт №5309, відомий як закон про примусове перейменування УПЦ.

🔴Автори закону вимагали від громад Української Православної Церкви перейменування на «Російську Православну Церкву в Україні» (РПЦвУ).

В інтерв’ю журналу «Фокус» від 25 листопада 2022 року Єленський заявив, що УПЦ — це «філія, яка десятиліттями, якщо не більше, отруювала своїх вірян ідеологемами “русского мира”».

19 грудня 2022 року Віктор Єленський був призначений головою Державної служби України з етнополітики та свободи совісті (ДЕСС).

У січні 2023 року ДЕСС під керівництвом Єленського розпочала розробку антицерковного законопроєкту, спрямованого на майбутню заборону УПЦ. Чиновник брав активну участь у його обговоренні та підготовці.

🔴1 лютого 2023 року ДЕСС заявила, що за результатами релігієзнавчої експертизи Статуту про управління УПЦ щодо наявності церковно-канонічного зв’язку з Московським патріархатом експерти дійшли висновку, що УПЦ нібито залишилася частиною РПЦ і навіть не має статусу автономної Церкви.

Сама експертиза проводилася ангажованими прихильниками заборони УПЦ з численними порушеннями.

Експертизу здійснювали відповідно до рішення РНБО від 1 грудня 2022 року «Про окремі аспекти діяльності релігійних організацій в Україні та застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», введеного в дію Указом Президента Зеленського №820/2022, яким ДЕСС надається статус центрального органу виконавчої влади.

🔴17 травня 2025 року ДЕСС на своїй сторінці у Facebook повідомила про початок перевірок щодо наявності ознак афілійованості Київської митрополії УПЦ з іноземною релігійною організацією, діяльність якої в Україні заборонена.

 6 червня 2025 року ДЕСС затвердила остаточний перелік юридичних осіб — релігійних організацій, які «належать до критично важливих для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період».

Фактично це перелік релігійних організацій, священнослужителі яких отримують державне бронювання та не підлягають мобілізації.

Відомство Єленського навмисно не включило священнослужителів УПЦ до цього списку. Ймовірно, помилково до переліку потрапили Почаївська лавра УПЦ та Корецький ставропігійний жіночий монастир, однак після зауваження, зробленого єпископом ПЦУ  Гавриїлом Кризиною одному з виконавців «експертизи» Статуту УПЦ Андрію Смирнову, це було названо «технічною помилкою». Після цього ДЕСС видалила списки та оприлюднила нові — вже без УПЦ.

🔴 8 липня 2025 року ДЕСС опублікувала результати так званого «дослідження», згідно з яким Київська митрополія УПЦ нібито «афілійована» з РПЦ. «Дослідження» проводили співробітники ДЕСС, які безпосередньо підпорядковуються Єленському.

17 липня 2025 року на сайті відомства Єленського було оприлюднено припис для Київської митрополії УПЦ щодо усунення «порушень законодавства про свободу совісті та релігійні організації».

Припис складено за результатами зазначеного «дослідження». У разі його невиконання чиновники ДЕСС погрожували початком процедури ліквідації юридичної особи.

19 липня 2025 року Віктор Єленський назвав УПЦ «не релігійною організацією, а філією держави-агресора».